Wśród lwowskich zabytków są takie, które nie tylko zdobią panoramę miasta, ale także przechowują jego pamięć. Do takich należy dawny klasztor ss. benedyktynek wraz z kościołem Wszystkich Świętych, położony na Przedmieściu Krakowskim – dawnym Żółkiewskim. Choć znajduje się nieco na uboczu głównych szlaków, od wieków przyciąga mieszkańców i podróżnych, oferując chwilę wytchnienia od miejskiego gwaru w przepięknym otoczeniu.
Historia tego wyjątkowego zespołu sięga końca XVI wieku. Jego powstanie związane jest z Katarzyną Szaporowską, która wraz z siostrami Anną i Krystyną podjęła dzieło założenia klasztoru żeńskiego. W 1595 roku fundacja została zatwierdzona przez arcybiskupa Jana Dymitra Solikowskiego, a rok później uzyskała potwierdzenie papieża Klemensa VIII i króla Zygmunta III Wazy. W 1597 roku pierwsze benedyktynki rozpoczęły życie zakonne, tworząc najstarszy katolicki klasztor żeński na ziemiach ruskich dawnej Korony Polskiej.
Przez kolejne dziesięciolecia klasztor i kościół były rozbudowywane, a po zniszczeniach – w szczególności spowodowanych najazdami i pożarem w 1623 roku – nabrały bardziej monumentalnego, niemal obronnego charakteru. Największym symbolem całego założenia stała się jednak wieża kościoła Wszystkich Świętych, zwieńczona niezwykłą attyką należącą do najcenniejszych przykładów lwowskiego manieryzmu.
Dwukondygnacyjna wieża o formie obronnej baszty zachwyca bogactwem kamiennego detalu. Jej zwieńczenie tworzą dekoracyjne woluty, sterczyny, fryz tryglifowy oraz rzeźby świętych, które nadają całej kompozycji wyjątkowy charakter. Nad miastem górują przedstawienia Matki Bożej z Dzieciątkiem, św. Benedykta z Nursji – założyciela zakonu benedyktyńskiego, św. Placyda – jednego z pierwszych uczniów św. Benedykta – oraz Anioła Stróża. Projekt wieży przypisuje się Pawłowi Rzymianinowi, wybitnemu architektowi działającemu we Lwowie na początku XVII wieku, natomiast jej rzeźbiarska oprawa pozostaje dziełem nieznanego dziś artysty.
Przez ponad czterysta lat wieża kościoła pw. Wszystkich Świętych przy dawnym klasztorze ss. benedyktynek (obecnie zabytkiem zajmują się ss. studytki) była jednym z najbardziej rozpoznawalnych elementów lwowskiego pejzażu. Więcej informacji o historii obiektu znajduje się w artykule „Klasztor benedyktynek – cud manieryzmu we Lwowie”.
Wieża kościoła pw. Wszystkich Świętych we Lwowie na tle panoramy miasta, fot. ZRD
Dziś zapisujemy kolejny rozdział historii tego zabytku.
Dzięki wsparciu Ministerstwa Kultury i Dziedzictwa Narodowego oraz Narodowego Instytutu Polskiego Dziedzictwa Kulturowego za Granicą POLONIKA od pięciu lat przy obiekcie prowadzone są intensywne prace konserwatorskie i restauratorskie.
To wieloletnie przedsięwzięcie pozwala stopniowo przywracać dawny blask jednemu z najcenniejszych elementów lwowskiego dziedzictwa. W VI etapie prac konserwatorskich, które prowadzi konserwator Anna Kudzia wraz z zespołem, zaplanowano m.in. konserwację kamieniarki okiennej, gzymsów, elementów metalowych oraz fragmentów elewacji wieży.
Prace przy tak wyjątkowym obiekcie wymagają cierpliwości, precyzji, ale też sprzyjających warunków pogodowych, które mogą znacznie utrudnić pracę konserwatorów. Każdy detal – od kamiennych dekoracji po rzeźbiarskie elementy attyki – niesie ślad historii, który dzięki pracy konserwatorów może zostać zachowany dla przyszłych pokoleń. Istotą projektu jest przede wszystkim utrwalenie bezcennej zabytkowej materii, aby przez kolejne stulecia mogła współtworzyć panoramę Lwowa.
Przez dziesięciolecia wizerunek wieży kościoła Wszystkich Świętych był jednym z tych obrazów, które współtworzyły wyobrażenie o dawnym Lwowie. Jej charakterystyczna sylwetka pojawiała się na grafikach, utrwalając wyjątkowy charakter miasta oraz jego niezwykłe dziedzictwo architektoniczne.
Dziś, dzięki prowadzonym pracom konserwatorskim, ten wyjątkowy zabytek ponownie zajmuje należne mu miejsce w przestrzeni Lwowa. Wieża znów przyciąga uwagę – jej wizerunek ponownie pojawia się na pocztówkach.
Ten dyskretny znak w praktyce jest wielkim osiągnięciem wielu osób zaangażowanych w proces konserwacji. Obiekt, który przez stulecia był częścią miejskiego krajobrazu, nadal pozostaje żywym elementem tożsamości Lwowa. Konserwacja pozwala zachować autentyczną substancję zabytku, chronić jego wartość artystyczną i historyczną. Współpraca polsko-ukraińska pozwoliła zatroszczyć się o nasze wspólne dziedzictwo i nadać nowego blasku piękny, które nie łączy ponad podziałami.
Realizacja jest możliwa dzięki wsparciu Ministerstwa Kultury i Dziedzictwa Narodowego oraz Instytutu POLONIKA, a także ogromnej pracy i zaangażowaniu Anny Kudzi oraz jej zespołu.
Dofinansowano ze środków Ministra Kultury i Dziedzictwa Narodowego pochodzących z Funduszu Promocji Kultury.
__________
[UA]Вежа, яка повертається до панорами Львова. Історія костелу Всіх Святих та монастиря бенедиктинок
Серед львівських пам’яток є такі, що не лише прикрашають панораму міста, але й зберігають його багатовікову історію. До них належить колишній монастир сестер-бенедиктинок разом із костелом Всіх Святих, розташований на Краківському передмісті — колишньому Жовківському.
Хоча ця пам’ятка знаходиться дещо осторонь від головних туристичних маршрутів, уже протягом століть вона приваблює мешканців і мандрівників, даруючи можливість відпочити від міського шуму серед мальовничого архітектурного оточення.
Історія цього унікального комплексу сягає кінця XVI століття. Його заснування пов’язане з Катериною Шапоровською (Сапоровською), яка разом зі своїми сестрами Анною та Кристиною започаткувала жіночий монастир. У 1595 році фундацію затвердив львівський архієпископ Ян Дмитро Соліковський, а вже наступного року її підтвердили папа Климент VIII та король Сигізмунд III Ваза. У 1597 році перші бенедиктинки розпочали чернече життя, створивши найстаріший католицький жіночий монастир на руських землях колишньої Корони Польської.
Упродовж наступних десятиліть монастир і костел розбудовувалися, а після руйнувань — зокрема внаслідок нападів та пожежі 1623 року — комплекс набув більш монументального, майже оборонного характеру.
Найвизначнішим символом усього ансамблю стала вежа костелу Всіх Святих, увінчана унікальною аттикою, яка належить до найцінніших зразків львівського маньєризму.
Двоярусна вежа, що нагадує оборонну башту, вражає багатством кам’яного оздоблення. Її завершення утворюють декоративні волюти, шпилі, тригліфний фриз та скульптури святих, які надають композиції особливого характеру.
Над містом височіють зображення Богородиці з Дитям, святого Бенедикта Нурсійського — засновника бенедиктинського ордену, святого Плацида — одного з перших учнів святого Бенедикта, а також Ангела-Охоронця.
Авторство проєкту вежі приписують Павлу Римлянину — видатному архітектору, який працював у Львові на початку XVII століття. Водночас її скульптурне оздоблення залишається твором невідомого сьогодні майстра.
Протягом понад чотирьох століть вежа костелу Всіх Святих при колишньому монастирі сестер-бенедиктинок (нині пам’яткою опікуються сестри-студитки) була одним із найвпізнаваніших елементів львівського міського пейзажу.
Новий розділ історії пам’ятки
Сьогодні ми записуємо нову сторінку в історії цього унікального об’єкта.
Завдяки підтримці польського Міністерства культури та національної спадщини, а також Національного інституту польської культурної спадщини за кордоном POLONIKA вже п’ять років тут тривають інтенсивні консерваційно-реставраційні роботи.
Це багаторічне проєктне завдання дозволяє поступово повертати колишню красу одній із найцінніших пам’яток Львова. У VI етапі консерваційних робіт, які проводить реставраторка Анна Кудзя разом зі своєю командою, передбачено, зокрема, консервацію кам’яного обрамлення вікон, карнизів, металевих елементів та фрагментів фасаду вежі.
Робота з такою унікальною пам’яткою вимагає терпіння, точності, а також сприятливих погодних умов, адже вони можуть суттєво впливати на можливість проведення реставраційних заходів.
Кожна деталь — від кам’яного декору до скульптурних елементів аттики — є частиною історії, яку завдяки праці консерваторів можна зберегти для майбутніх поколінь. Головною метою проєкту є збереження безцінної автентичної матерії пам’ятки, щоб протягом наступних століть вона й надалі залишалася важливою частиною панорами Львова.
Повернення на листівки
Протягом десятиліть зображення вежі костелу Всіх Святих було одним із тих образів, які формували уявлення про давній Львів. Її характерний силует з’являвся на графіках і світлинах, увічнюючи неповторний характер міста та його унікальну архітектурну спадщину.
Сьогодні, завдяки проведеним реставраційним роботам, ця пам’ятка знову займає належне їй місце у просторі Львова. Вежа знову привертає увагу — її зображення знову з’являється на листівках.
Цей, на перший погляд, непомітний знак є насправді великим досягненням багатьох людей, залучених до процесу збереження пам’ятки. Об’єкт, який протягом століть був частиною міського краєвиду, і сьогодні залишається живим елементом ідентичності Львова.
Консервація дозволяє зберегти автентичну субстанцію пам’ятки, захистити її художню та історичну цінність. Польсько-українська співпраця дала можливість подбати про нашу спільну спадщину та повернути нове сяйво красі, яка об’єднує нас поза межами поділів.
Реалізація проєкту стала можливою завдяки підтримці Міністерства культури та національної спадщини Польщі та Інституту POLONIKA, а також завдяки величезній праці та відданості Анни Кудзі та її команди.
Проєкт профінансовано з коштів Міністра культури та національної спадщини Польщі, отриманих із Фонду промоції культури.
